Цьогоріч травневі вихідні принесли надзвичайне свято під назвою “Битва Націй”. Цей чемпіонат світу з історичного середньовічного бою проводиться уже вдруге. На чотири дні Хотинська фортеця (Чернівецька область) перетворилася на справжнє середньовічне місто. Мені вдалося побувати тут 1 травня на 2-й день фестивалю. 

Mабуть, історія жодної країни не спаплюжилась, не перекручувалась, так як прадавня і пребагата історія України. Комуністична пропаганда доводила до народу тотальну неправду, нескінченну недоговореність і мерзенну фальш, про те що найлютішим ворогом України були буржуазні націоналісти, які те і робили , що думали, кому запродати власний нарід. Анафемі піддались Мазепа, січові стрільці, воїни УПА. Відступаючи, червоні війська в 1941 році вчинили масу злочинів і насильства. Особливо криваві розправи відбулись у західно-українських тюрмах.

УВАГА!

Визначна і трагічна сторінка в нашій історії - бій під Крутами 29 січня 1918 року

Запрошуємо всіх на перегляд фільму "Імена в мармурі" / Names in Marble - Nimed marmortahvlil (2002 р.)
Це естонський фільм, який дуже сильно перегукується із нашими подіями того часу.
Цей захід проводиться на Всеукраїнському рівні.

     У історію боротьби за кращу долю українського народу і волю України героїчну сторінку писали і наші жінки, починаючи з давньоруських часів і до сьогоднішнього дня.
      Враховуючи заслуги жінок перед Україною Всеукраїнська Ліга Українських Жінок запропонувала відзначити в останню неділю місяця лютого Свято Українських Героїнь. Воно було започатковане в 50-х рр. ХХ ст. в діаспорі після того, коли весь світ облетіла звістка про повстання, які відбулися у сталінських концтаборах для українських політичних в’язнів у Норильську, Воркуті, Менгірі та інших. Найбільш вражаючою у цих подіях була участь українських жінок – в’язнів. Особливий резонанс мало повстання у Кенгірському концтаборі, де п’ятсот українок, одягнувши вишиванки, щоб захистити від розправи чоловіків, взявшись за руки, з палаючим серцем і гордо піднятими головами перегородили дорогу танками, які були застосовані табірною охороною для придушення повстання. Позбавлені можливості захистити себе, жінки не могли навіть передбачити, що танки поїдуть на людей. Однак сталося по-сталінськи. В’їхавши у табірну житлову зону, танки, не зупиняючись, посунули вперед, давлячи своїми гусеницями жінок і розстрілюючи всіх, хто не попадав під танками. У короткому часі після проїзду танків на землі залишилися лежати мертвими та важко пораненими сотні жінок.

      За підтримки Тернопільської обласної організації ВО «Свобода», 19 вересня 2010 о 19:39, біля пам’ятника жертвам депортації (біля собору Святої Трійці УПЦ - КП) вібудеться покладання свічок, в зв’язку з скорботним днем, окупацією Західної України Червоною армією, яка відбулася 17 вересня 1939 року, за наказом наркома оборони Ворошилова і  розпочала так званий Визвольний похід. За десять днів якої Західна Україна і Західна Білорусія були окуповані. В історії цей період знаний як «Золотий вересень».

      Запрошуємо всіх небайдужих мешканців міста Копичинці, долучитися до акції.

На Тернопіллі прийнято рішення збудувати на місці загибелі наших земляків в Умані величний пам'ятник з плитами, на яких будуть викарбувані імена усіх загиблих у липні 1941 року. Ось і спонукає мене совість розповісти про одного із тих стражденних - мого земляка (майже сусіда) Дем'яна Михайловича Іванківа. Народився Дем'ян 1914 року в містечку Копичинцях у християнській родині. Батьки його, Павліна та Михайло, були справжніми свідомими українцями. У такому ж дусі вони виховували і своїх дітей, зокрема сина Дем'яна. Батьки не шкодували коштів для його навчання, і він став юристом, правником.

До наших рук потрапило на цей раз доволі раритетне відео. Всі події проходять у 1991-1992 роках. Це і відкриття оновленого пам'ятника на честь скасування Панщини (Баворівщина), події 25 серпня 1991 р. після проголошення акту про Незалежність України, а також 1-ша річниця святкування Дня Незалежності (1992 р). Щоправда якість відео бажає кращого, адже відео було оцифроване з касет VHS, проте загальне уявлення можна скласти про події тих років у нашому місті.

Підготовка до Великодня втілюється у наведенні порядку в оселі та на подвір`ї. 

Всі добре знають, що у нашому місті колись діяла гумова фабрика. Так ось мені пощасливилось знайти результати її праці. В землі збереглись три іграшки, які раніш вкористовувались як засіб розпалення газового котла будівлі, що була одним їз відділів "старої лікарні" (ну і де згодом жила моя сім`я).

 У Копичинцях, в тому місці, де річки Стрілка і Крутилів зливаються й утворюють Нічлаву, отут у міжріччі на горбі в давнину стояв панський замок. Чомусь назвали його червоним. Його розвалини ще були піввіку тому, тепер все заросло травою.

Сьогодні , 22 січня, в День Соборності України, президент України Віктор Ющенко, нарешті присвоїв звання Героя України лідерові Організації Українських Націоналістів, провіднику Нації Степану Бандері. Як зазначив президент «Ухвалюю присвоїти звання Героя України з врученням ордена держави Степану Бандері», Віктор Ющенко вручив нагороду внукові Героя - Степану Бандері.