30 C
Kopychyntsi
сьогодні 14.04.2024

А вам слабо?

-

У статті «Захоплюючий світ печер» за 20 квітня, я розповідав наскільки цікаво та з другої сторони небезпечно гуляти підземними лабіринтами, проходити важкі ділянки та милуватись витворами природи. А також запропонував організувати нову поїздку. Що з того вийшло читаймо далі.

 

На мою пропозицію поїхати в печери «Млинки» відгукнулось аж 7 людей. Тому гарного похожого вихідного дня ми подались як то кажуть в путь. Добирались машиною, дехто поїздом Тернопіль – Івано-Пусте, який зупиняється саме в Заліссі. Правда вхід в печери знаходиться біля хутірка Млинки, а це ще пів години ходи. Ну от підійшли, а хто під’їхав, то хати провідників. Нам повідомили що наступна екскурсія, через годину. За той час ми взяли напрокат комбінезони (4грн.), ліхтарики з касками (4грн.), і за екскурсію (15 грн. з чол.). Правда ми заплатили все в подвійному обсязі, бо заказали дві екскурсію підряд.
Злегка перекусивши і відпочивши, (сил ми знали піде багато), ми з провідником пішли в сторону печери. Далі пропоную передивись деякі світлини які ми зафіксували, для майбутнього любування.


Команда із справжніх екстремалів-печеропрохідників готова до нових випробувань

Капличка. ЇЇ спорудили спелеологи для благословення на нові відкриття.

Ось такими щілинами ми просувались все глибше і глибше

А це кристали. Виносити назовні їх не варто, адже вони відразу тьмяніють і гинуть. Цьому завдячуємо спеціальному мікроклімату який існує тільки тут. До того ж він живить та підтримує кристали. Основним будматеріалом для них є газ радон. Бомбардуючи своїми іонами він вибиває мікро часточки гіпсу, який ширяючи в повітрі в свою чергу осідає на молоді кристали. P.S. В живу вони набагато гарніші.

Тут представлено кристали прозорого гіпсу. При легкій підсвідці вони просто захоплюють

А це чортова маска, чи якось так. Назви можуть різнитись навіть у самих провідників. Головне щоб по-страшніше було

Ви собі навіть не уявляєте наскільки важко ми добирались до цих сталактитів, сталагмітів та зрослих сталагнатів. Можливо тому вони так добре і збереглись. Це музикальна кімната, адже коли постукати по них чути дзвінкий звук. Це через те що вони всередині порожнисті, тому і ефект як від дзвону

Але нажаль філософія життя така, що все що починається, рано чи пізно закінчується. Не дивуйтесь, що ми такі «вбиті». Позаду ж залишились царські ворота, чортове горло, дитяча розпора, і багато інших складних ділянок. Пройшовши через які, появляється відчуття, що народжуєшся заново. На жаль нам не вдалося їх сфотографувати, адже в ті моменти, не то що руку витягнути, поворухнутись важко було. Але воно того варте, повірте. До нових пригод!

попередня статтяУ нас цирк
наступна статтяЗапахло місто квітами
bigfanhttps://dyoma.pp.ua
Засновник та адміністратор сайту Копичинці та околиці. Люблю своє рідне місто, хоча живу і працюю вже багато років у Києві. У вільний час подорожую та люблю читати книги

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Неймовірна історія зустрі...

Сучасна історія дружби з піаністом Славоміром Добжанським почалася у січні 2019 року. Тоді, ми з Андрієм Патолою вирішили звернутися у службу підтрим...

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНИЙ ВИ...

У Копичинецькій Громаді відбувся військово – патріотичний вишкіл «Юний патріот» присвячений до Дня захисника та захисниці України та Дня українського...

Михайло Мимрик та його шк...

У Копичинецькій гімназії діє ансамбль «Надія», який нещодавно отримував Гран-прі на конкурсі «Феєрія талантів». Нам вдалось поспілкуватись з керівник...