Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала.
Тарас Шевченко
Популярна особистість Тараса Шевченка збирає навколо себе чимало відгуків: як добрих, так і поганих. Хтось милується натхненними боротьбою і пророцтвом віршами, а хтось зневажає його, викривляючи історію та відомості про його особистість. Втім, він нам залишив те, чого не заперечиш – українську мову. Та чи надовго буде вона у нас?
Шевченкове слово, його поетична мова запалювали серця мільйонів патріотичним вогнем. Поет оповивав крилом слави українську історію. Чиста, жива українська мова. Хіба не досить лише цього, щоб з низьким укліном подякувати Кобзареві? Кожен з нас, свідомих українців, вимовив своє перше слово «мама» українськими устами. Перші звуки рідною мовою – це найприємніше у нашій історії. Ми довгий час не могли розмовляти так, як нам того хотілось. Тепер же, маючи відносну незалежність, така можливість у нас з’явилась. Чому ж відносну? В сучасній Україні є можливості для вивчення та спілкування чистою українською, але самі ж носії мови не надто багато часу, а то й взагалі не приділяються культурі мовлення. Виходить нонсенс: нема можливості – боремося за неї, а коли з’явилась – нехтуємо нею. Дивина, тай годі. А що, коли російська стане другою державною?
На разі, такої загрози начебто немає, бо Президент України Віктор Янукович під час церемонії вручення Шевченківських премій у Каневі на Чернечій горі сказав: «В Україні буде розвиватись українська мова як єдина державна». Крім того, за його словами, в Україні в обов’язковому порядку буде запроваджено Європейську хартію регіональних мов. Втім, якщо Янукович таки підвладний Росії, то явно не дотримається своїх слів. Хоча, подейкують, новий президент вирішив відмежуватися від своїх спонсорів і досхочу порозпоряджатися на владному престолі. Можливо, серце його заболіло за Україну і ось тепер обіцяє всім єдину і нероздільну українську мову.
Не вірить словам Януковича словам лідер БЮТ Юлія Тимошенко: «Мені дуже шкода, що повторюється та сама історія, коли Янукович їде завтра у Канів вкладати гроші в пам’ятник, але в той же час кожною своєю дією, кожним словом, кожною своєю думкою він проти України і всього українського». Сама ж Тимошенко в Канів не поїхала, а обмежилась візитом до пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві напроти однойменного університету.
Як в Януковича, так і в Тимошенко, скоріш за все, дискусії про мову – це лише політичні амбіції. А розвивати і підтримувати мову залишається тільки нам. Тож любіть, спілкуйтеся рідною, вчіть її, поповнюйте новими словами. Слідуйте правилу Максима Рильського: «Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати».
Спонсор допису: У вас є власний автомобіль і ви бажаєте щоб він завжди був справним? Тоді вам пригодиться ремонт автокондиционера киев за доступними цінами
